- канючити
- -чу, -чиш, недок., перех., зневажл.Настирливо й жалібно (часто до набридливості) просити що-небудь у когось; випрошувати, циганити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
канючити
Смотреть что такое "канючити" в других словарях:
канючити — дієслово недоконаного виду зневажл … Орфографічний словник української мови
виканючувати — ую, уєш, недок., ви/канючити, чу, чиш, док., перех., розм. Домагатися чого небудь настирливим проханням; випрошувати … Український тлумачний словник
заканючити — чу, чиш, док., зневажл. Почати канючити … Український тлумачний словник
канючення — я, с., зневажл. Дія за знач. канючити … Український тлумачний словник
поканючити — чу, чиш, док., перех. і неперех., зневажл. Канючити якийсь час … Український тлумачний словник
скиглити — лю, лиш, недок. 1) Підвивати, жалібно чи радісно повискувати (про собак та інших тварин), скавучати. || Видавати звуки, що нагадують плач (про птахів). || розм. Жалібно плакати (про людину). || що і без додатка, розм. Тужливо, сумно співати,… … Український тлумачний словник
циганити — ню, ниш, недок., перех. і без додатка, розм. Випрохувати, видурювати що небудь; канючити. || заст. У весільному обряді – ходити по хатах переодягнутими циганами та ін. і випрохувати різні речі, щоб поміняти їх потім на горілку. || Обманювати,… … Український тлумачний словник
яклити — я/клю, я/клиш, недок., перех., діал. Канючити … Український тлумачний словник
просити — I (що, чого, про що, з інфін., зі спол. щоб звертатися із проханням до когось; спонукати кого н. щось зробити), прохати, проситися (з інфін. і без додатка), випрохувати, випрохати (що), шапкувати (про / за що); жадати (чого), домагатися (чого… … Словник синонімів української мови
виканючити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
